Незалежність

Най невтримно летить - хоч по хвилях, хоч в штиль бригантина!

Наша доля така, бо замріяні ми моряки.

Та іще – козаки, і, коли цілять недруги в спину,

повертаємось груддю й б'ємося, снаги завдяки.

 

Не відпустить снага, загартована віком, як криця,

поскидавши кайдани, ми вже живемо не в тюрмі.

Україна - самотня, вона - як левиця-самиця,

що не схибить, тому що ростуть левенята – це ми.

 

Незалежні в душі, ми залежимо тільки від Бога -

це і є наше свято. Шануймося, браття, – несе

уперед бригантина країну, і більше нічого

не зупинить її, бо вона у нас – понад усе.