Незалежність
Най невтримно летить - хоч по хвилях, хоч в штиль бригантина!
Наша доля така, бо замріяні ми моряки.
Та іще – козаки, і, коли цілять недруги в спину,
повертаємось груддю й б'ємося, снаги завдяки.
Не відпустить снага, загартована віком, як криця,
поскидавши кайдани, ми вже живемо не в тюрмі.
Україна - самотня, вона - як левиця-самиця,
що не схибить, тому що ростуть левенята – це ми.
Незалежні в душі, ми залежимо тільки від Бога -
це і є наше свято. Шануймося, браття, – несе
уперед бригантина країну, і більше нічого
не зупинить її, бо вона у нас – понад усе.
