"Посидь,ще хвилинку..."(присвячується бабусі) (28.10.2016)
Посидь,ще хвилинку
Ти завжди казала
Візьми половинку
Від сердця мого
Дивилися очі
Тепло дарували
Важкі були ночі
I більше того
Твої ніжні руки
С душой обіймали
Дітей,та унуків
Брала собі біль
Тобі усіх нас
Завжди так було мало
I пам’яті час
Не розсиплю як сіль
Багато казала
Того,що не слухав
Усім пробачала
Гріхи наперед
Молитви слова
Несла Богу до вуха
Сива голова
Та слова - сладкий мед
Несла від біди
Нас усіх на долонях
Кормила завжди
Тим,що у хаті було
Кохання твоє
Гріло краще,ніж одяг
Ти знала,що є
В нас добро,а не зло
Добріше людини
Не бачив у світі
Без тебе - пустиня
Нема більш тепла
Посидь,ще хвилинку
Хоч крихітку миті
Пришла ти у зимку
А в літо пішла...
