О, чорний день…
О, чорний день… Горить село під лісом.
Застиглі хмари кольору смоли.
Життя й добро відправились до біса,
І тільки душі в небо утекли.
Убивці хижі… Дикі діти степу…
Чи є у вас на крихту щось святе?!
Чого не взяла й досі вас халепа?!
Чом ви сюди без смерті не йдете?!
Як вас вночі не муляє безсоння?!
Як вас удень не палить сонця гнів?!
Горить село й погибель носять коні
Жовтавістю сплюндрованих ланів…
