Один на один із самотністю
Знову самотність дика
Та й охопила плечі.
Кривить презренну пику,
Каже мерзенні речі.
Знову мене із небом
Ніби щось розлучає...
Линуть слова відчаю,
Тане зітхання в ребрах.
Та й височінь дощами
Плаче,ридає,стогне...
Хоч би маленький вогник,
Хоч би очі блищали.
Отзывы
Киян Александр17.07.2018
Гарно , чудово ! З повагорю !
INSPIRATION17.07.2018
Дуже дякую)
Сейчас Александр29.07.2018
Аж вогонь запалав в спорідненій душі. Дякую!
Привіт з Прилук) Якщо бедете проїздом, то я до Ваших послуг)
P.S. Натхнення натхненню)))
INSPIRATION02.08.2018
Дуже приємно))) Вам дякую
василий васев24.10.2018
Дождик вечно не бывает,
Так?
Срок придет и вновь растает
Мрак.
Ты пойми, дождь он не вечный,
Да?
Пусть не каждый улыбнулся встречный,
Ерунда.
Нестерова Татьяна17.06.2019
Красиво.

