Зайшов у храм…..

Зайшов у храм, на образ глянув,

Сльоза скотилась по щоці.

Сказати добре, щось так прагнув,

Аж свічки стиснув у руці.

 

Та мову раптом відібрало,

Я певно краще промовчу.

Гріхів накоїв я чимало

Безглуздих,гидких,досхочу.

 

Вогонь вже свічку дожерає.

Та, плаче за мої гріхи.

Мій подих полум’я хитає,

А віск стікає до руки.

 

На образ Господа дивлюся,

А Він, неначе ,як живий,

Як можу,щиро я молюся:

«Прости мене Ти Боже мій!»

 

Так раптом стало мені тепло,

Вже ніби я на небесах

Я бачив там і Рай, і пекло,

І гнів у Боженьки в очах.

 

Аж серце з біллю стрепенулось.

На землю знов злетів з небес.

Відразу соромно відчулось

Перед Іісусом ,що воскрес.

 

Смердить душа моя гріхами,

Прости мене святий Отець.

До неба я тягнусь руками,

Шоби душі не став кінець.

 

Мовчить Спаситель,тихо в храмі,

Потухли майже всі свічки.

Церковні зачинять брами.

Став хрест мій тяжчий за роки.

Сосєдка О.Д. 27.06.2018 р.