ОПУСТИЛА ВІТИ ЧЕРВОНА КАЛИНА...

Опустила ніжні віти червона калина,

Гірко плаче, зажурилась рідна Україна!..

Не щебече соловейко в саду на світанку…

Окропили вороженьки кров’ю вишиванку…

Вже вишневі сади квітнуть, весна розцвітає,

А на сході кулі свищуть – там війна палає.

Ой на мирній Україні вже джмелі гудуть –

А на другій люди ,Боже, під кулями мруть…

Дощем дрібним заплаче хмаронька над полем,

Розіллються по Вкраїні сльози морем-болем.

Моя ненька Україна – славний рід козачий,

В небі ти зоря нетлінна, мій народ гарячий!

Сотні воїнів за тебе життя віддавали,

В небуття ішли та Бога за тебе прохали.

Відлітайте ж, мої думи, в небеса до Бога,

Хай розрадить Україну, дасть їй перемогу,

Сили волі та наснаги ворогів здолати –

Щоб додому повернулись живими солдати!

Піднімай же пишні віти, червона калино!

Буде в мирі колихати мати дочку й сина,

Заспіває соловейко в вишневім садочку,

Убереться вояченько в вишиту сорочку!

Наш тріумф вже зовсім поряд, успіх на порозі,

І Господь нас не покине! Бути ПЕРЕМОЗІ!

1.05.2018р.

Отзывы

Проникливий вірш! Дякую за поєзію!!!

Дякую!!!

Опустила низко ветки красная калина, Горько плачет Есения: гибнет Украина! http://poembook.ru/poem/1886221

Благодарю,Николай!