пригнічений сад...

*** 
пригнічений сад
бо невдовзі — цвісти
і думають люди і точать дерева
протягують руки
розмова на "ти"
не чують глухі відчайдушного реву
і будуть вам скоро
герби прапори
зелені суцільно і жодного звуку
і дивиться сад
їм у вічі згори
як на
незнайому хімічну сполуку