Чому б і не побавитись віршами...

Чому б і не побавитись віршами

Коли мій настрій скаче, як горобчик.

Дивлюся, як смішний сусідський хлопчик,

В калюжці ловить сонечко руками.

 

Сміється сонце з пустуна малого,

Лоскоче ніс, він мружить оченята.

Отак для щастя треба небагато.

А іноді достатньо просто слова.

 

І буде день, наповнений коханням.

Пташки співатимуть свої весняні співи

Закохана та трошки вередлива,

Дражнитиму тебе своїм мовчанням.

 

А ти з мене цілунком знімеш чари,

Обіймами палкими знов зігрієш.

Весна іде, від цього і радієш –

Проллється дощ, розтануть сірі хмари.

 

Розквітне все, плоди наповнить соком.

Весілля, свята, радість, сонце, літо…

Все оживе, щоб знову просто жити,

Та йти вперед, тихенько, крок за кроком.