Балачки ні про що
Обіцяють дощі. Ти тримай повсякчас парасолю,
а мене капелюх, сподіваюсь, від злив збереже.
Балачки ні про що. В них повільно ми змінюєм долю.
Ти розкажеш мені, як один із відомих П'яже
виробляв крім прикрас ще й годинник з оманливим часом,
що тече поміж пальців піском й зупиняється, щоб
доторкнутись до скроні миттєвого щастя, де разом
безутішні закоханні. Втім, балачки ні про що…
Я тобі розповім під гучне невдоволення міста
щось таке неважливе, лише щоб продовжити мить,
ну наприклад, якою тяжкою була Реконкіста –
Піренейській півострів від маврів страждав сім століть.
Балачки ні про що… Підступає хвилина мовчання.
В горлі сльози киплячим напоєм… Ніхто ж не помер.
Ми, напевно, вже все розказали. А щодо кохання –
це не більше, ніж міф, про який не напише Гомер.
літо 2016
Отзывы
Смирнов Роман07.02.2018
КРАСОТА!!
anshe07.02.2018
Дякую.)
Сидлер Марина07.02.2018
Балачки про все и нi про що.
Как всегда, особенно.
Спасибо
anshe07.02.2018
Вам спасибо большое! Всегда вас жду и рада вам!
Куделя Оля05.01.2019
Хорошие метафоры,образность замечательно!Любви и счастья...
anshe05.01.2019
Спасибо большое! Взаимно!
Смирнова Людмила01.03.2019
Боже мой, простые слова , простые спокойные строки ни про что, а такой восторг в душе,
такое наслаждение, когда читаешь!!!.... ЗДОРОВО!!!!
anshe01.03.2019
Спасибо большое. Рада Вам, Людмила.
Sandro7412.03.2019
Це все природньо, Гомер, та його Iллiда-
То тiльки мiф, що недбало загублен в вiках,
Поруч з коханням крокує i звичка i зрада,
I балачки спорожнiлi- з'iржавленний цвях...
Той, що не втримав, як шкода, випробувань часом,
Пороуч с тобою крокуем, нажаль, не разом,
Вiтер спiва незбагненним, вражаючим басом,
Змiни несе, та руйнує минуле слiдо́м.
