Снежная чехарда

Раз Вы такая единственная - то для Вас - на лирической українській мові: Білі бджілки - зимові тихоні тихо-тихо за вітром летять. Я для них підставляю долоні – відпочинуть нехай та посплять. У хмаринках на пасіці неба, їх забув зачинить Дід Мороз. Язика підставляти не треба!, Бо збирають не мед, а мороз! P.S. В хороводах кружляють повільно візерунків сріблястих дива. Відпустила гуляти їх вільно – чарівниця красуня-зима! Най в долонях моїх засинають, щоб прокинутись в мріях дітей! Посміхнувшись, в фантазіях тають – не сумуйте пухнасті - егей! Білосрібним своїм поцілунком - «ЧМОК» в рожевую щічку мою… Новорічним своїм подарунком прикололи промінчик-зорю. Повлягались на дахи та ганки - теплі дні навесні ще прийдуть. На обличчі моєму Веснянки наче проліски най розквітуть. Промінцями росинки засяють - відігрілись в долонях моїх! Але в снах ці сніжинки кружляють - як чарівний та зоряний сміх! ;Най зима їх кружляє у вальсах, най радіють усі дітлахи ;Бо сніжинки у срібних прикрасах - це не бджілки - майбутні птахи! На зимовім подвір`ї гуляли із малечею дід-Сніговик. Та замріяно спостерігали, як сніжинки кружля Новий рік. -Діду, правда вони прилітають з розфарбованих зорь-диваків? -Ні! Сніжинки – це душі мрійливих десь розтанувших с-н-і-г-о-в-и-к-і-в! Кроватка для снежинок - h t t p : / / w w w . s t i h i . r u /2014/01/25/1336