Лист до Івана

Чи пам'ятаєш ти,  Іванку,
той, наш сімейний Новий рік?
А поцілунки, аж до ранку?
І мій припаленний пиріг?

А пам'ятаєш на річницю,
мені побіг за цитрамоном...
за шоколадкою в крамницу...
бо я була "смертельно" хвора?
Я часу марно не втрачала.
Накрила стіл, свічки, вино,
красива пісня зазвучала,
а далі було, як в кіно!

А  пам'ятаєш оті квіти-
твої дарунки просто так.
Як можно було не радіти?
Ти мій улюбленний дивак!

А пам'ятаєш ми з тобою,
неначе дикі павіани,
з такою дивною жагою
сгущенку їли і банани?

Чи пам'ятаєш ті вірші?
Які читав ти серед ночі...
А зараз  болісно мені.
Бо ті хвилини - найдорожчі.

Тримайте мене, ціпляйте кайдани!
Скажена/хвора/закохана
Так хочу до тебе, милий Іване...
Шкода, що я гість непроханий.

Закоханим, ніжним поглядом
я на фото твоє  дивлюсь.
Ти залишишся моїм спогадом.
Але знай. Я за тебе молюсь.