Крило Ангела

Любов Шевчук

Крило Ангела

 

Зірка з неба в долоні упала,

При падінні зламала крило.

З трав росою її лікувала,

Зникла зірка, як сонце зійшло.

 

Мрії крила мені залишила,

Не загоїлось щось, не зрослось.

Може це мені тільки наснилось,

Із багульнику цвітом злилось?

 

Сяйво Півночі нас чарувало:

Плесо гір, рододендрону бальзам.

Замороженим серце не стало,

Щастя також, всміхалося нам.

 

Переходили весни на осінь,

Повернулась лелека в свій дім.

І рожевого кольору просінь,

Загубилась душа моя, в нім.

 

Ще про Бога, нічого не знала,

Все в буденності, праці було.

Марно зіроньку в небі шукала,

А то Ангела мого, крило!