Ноти розмило. Осінь...

Ноти розмило.

Осінь…

Вітром роздуло рими.

Смуток зайшов у гості,

Проситься в дім,

у прийми.

Музу мою натхненну

знову по світі носить -

ходить,

то, як блаженна,

то, як вдова -

голосить.

Вечір,

стихає гомін,

в кріслі дрімає смуток,

плачуть вечірні звони,

кажуть, що то -

спокута,

кажуть, що це -

розплата...

Знаю,

ніщо не верне.

Музо моя,

крилата, ти -

як вінок із терну!

 

2017р.