Ранкова зустріч

Ховалась ніч. Хрести церквиць освічені,

а син з коханою ще досі у садку…

Під ранок, Ти приснилась, ще не вінчана,

немов лебідонька, купалася в ставку.

 

Дививсь на Тебе місяць зачарований.

Будили день вертких синиць пісні.

Хотів побігти – ноги, як вмуровані.

Мабуть, я знову щось кричав вві сні?

 

Це ж треба? Вранці погляди зустрілися.

Ти усміхалась, а в очах печаль.

Не підійшов. Хотів, та не насмілився,

не напросився на ранковий чай.

 

2017 р.