Мамині руки так солодко пахли...
Мамині руки так солодко пахли
медом і грушами восени.
Взимку – м’ятою і материнкою,
вербовим котиком навесні.
І було затишно так і тепло…
А влітку мамині руки чорніли
і пахли полином і нагідками.
І так само цвітом нагідок
пахло мамине рідне тіло.
І мамою пахла земля і літо…
Мамині руки мене носили,
гріли, тішили, колисали.
Бавили, грались, пригортали.
А потім стомились і відпустили.
І стало холодно й одиноко…
Груша всохла – не хоче родити.
Ніхто не сіяв під хатою квітів,
ніхто материнку не йде збирати –
бо мама втомилась і буде спати…
