Святое

Боже, захисти... Боже, захисти Своїх дітей! Просвіти все людство, «Прометею»! Бо усіх Ти поіменно знаєш. Знаєш, Боже, кожне наше серце, І думки, Ти знаєш, і діла. Ще зачинені в утробу дверці, Та душа Тобі вже знаною була. Перед святістю Твого лиця Сокровенного не має. Від початку й до кінця Ти все чисто, про усіх нас, знаєш. Просвітляєш святістю серця, Воплощаєшся в серцях любов’ю. І любові тій нема кінця, Бо Завіт Твій скріплений на Крові. Визнаю, що всі у світі винні, Та молю, змивай вину дощем. І забудь усі наші провини, Покривай Любов'ю, як плащем. Проливайся зливами, дощами, Утамовуй спрагу на любов. Будь Спасителю повіки з нами! І спаси усіх нас від оков. А окови уже близько, недалеко. Утопає мир у морі сліз. А ти ж вірний, мов би той лелека, Діточок Своїх спасаєш скрізь. Розкриваєш двері у темницях, І з вогню вихоплюєш, з води. Всюди Ти знаходиш рідні лиця, Визволяєш і спасаєш від біди. Та за вірную любов до світу Вдячні, Боже, не усі Тобі. Дякують не всі за Кров пролиту І живуть глухі сліпці в журбі. Доки Бог бажає іще слухать, Ти з любов’ю землю обійми. Відкривай скоріш і очі й вуха, І до світла йди, а не пітьми. 30.05.2002 Любов Павлюченко.