Прощай, кохання

Надворі дефіле дощу,

це плаче осінню Розлука.

Беру бокал нервово в руки,

так плачу, щоб ніхто не вчув.

 

Де було щастя там печаль…

Гнів кинула, як в душу камінь.

Прощай, кохання до нестями.

Прости, надіє і прощай.

 

Бокал на друзки розтрощу.

З Розлукою не хочу пити.

Змія уміє лиш убити.

Поплачу, щоб ніхто не чув.

 

05-11-2017 р.