П’ятниця. Вечір. Тринадцяте.
П’ятниця. Вечір. Тринадцяте.
Сяє вода на бульварах.
Зорі натішились танцями
Та розчинилися в хмарах.
Клени та липи – рядочками,
Лавки – порожні та чисті.
П’ється повітря ковточками,
Подих – пародія свисту.
З датою знову морочиться
Сюр жовтувато-осінній,
Але лякатись не хочеться.
Що тут боятися? Тіней?
Нащо непізнане мацати
В пошуках дивного змісту?
П’ятниця. Вечір. Тринадцяте.
Просто прогулянка містом.
