Оце його «Особенная стать»

Зайшов до кума, як годиться, в свято,

Приніс з собою літру первака,

А він собі стоїть посеред хати,

Тримає аркуш. –«Крылья мотылька»

 

Шепоче раптом. Потім- «Под луною»

Неначе з глузду з'їхав, що за лихо?

Питаю, куме, любий, що з тобою?

Він –«Циц»! Мені, -«Я вірш складаю. Тихо»!

 

Я скам'янів. Смикнув себе за вухо.

Та ні, не сплю, якийсь безглуздий жарт,

Він пошепки: –«Травинка, море, муха»

В очах як полум'я спалахує азарт…

 

А потім каже- «Ті селюк дрімучій

Це ж хокку! Рим нема, сімнадцять слів,

Отож беру «Великий и могучий»

І навмання, лише слова лічив!

 

Я написав віршів, десятків п'ять!

Я майже рівня Тютчева і Фета!

Оце його «Особенная стать»…

Аж смішно- я пишу: «Колючка, лето»…