Неначе горб вросли у спину крила

Аудиозапись

Осiннiй сум- невипадкова рiч .

Душа склада, зiтхнув, срiблястi крила.

Із вітром злива влаштувала січ,

Життєвий човен приспустив вітрила…

Смарагдового листя оксамит

Лежить зів'ялий, наче килим прілий,

А хмара, велетенська, майже кит,

В безодні неба подругу зустріла…

Гіркота смутку, як іржавий цвях,

Пронизує думки, все скам'яніло,

Стискає розпач, загубився шлях,

Неначе горб вросли у спину крила…

Отзывы

ALLada23.09.2017

Думи,моi, думи моi, Лихо менi з вами, Нащо стали на паперi Сумними рядами....

Sandro7423.09.2017

Дякую

ЧУДОВИЙ ВІРШ!!!!!!!!!! ШЕВЧЕНКО ВІДДИХАЕ!

Sandro7423.09.2017

Дякую

А чому Юар? Шифруетесь?)

Sandro7426.09.2017

А чом бы й ні?