Черные копыта- желтый листопад

У цветов осенних обрывает ветер

Лепестки печальные, в синей тишине.

По садам пустынным горделиво едет

Осень златокосая, на лихом коне.

Мерно в даль холодную, не грустя о лете,

Осень синеокая едет наугад.

Где прошлись копыта- вянет все на свете,

Черные копыта- желтый листопад.

У цветов осенних обрывает ветер

Лепестки печальные и бросает в даль.

Тишиной смиреной стелются рассветы.

И березка белая мерзнет, сбросив шаль.

******************************

Володимир Сосюра

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання.

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

і берізка біла мерзне під вікном.

1938р

Отзывы

ALLada17.09.2017

Але, чому тодi" золотi копита чорного коня"?Вiльний переклад, або це Ваше почуття? А переклад гарний, хоч i виклика бажання посумувати... Дякую Вам!

Sandro7417.09.2017

Дякую

Переклад гарний, хоч i виклика бажання посумувати... Дякую Вам!

Sandro7423.09.2017

Осiннiй сум- невипадкова рiч Душа склада, зiтхнув, срiблястi крила.

Осiннiй сум- невипадкова рiч Душа склада, зiтхнув, срiблястi крила. Дюжа гарний отзыв ... Дякую Вам!

ОЧЕНЬ-ОЧЕНЬ-ОЧЕНЬ!!!

Sandro7401.10.2017

Спасибо, самому очень нравится этот автор!