Не закохатись в осінь неможливо...
Не закохатись в осінь неможливо –
Сьогодні сонце,завтра буде злива.
Вона хвилює, дражнить…
Та страждає…
Вона мене чарує і вражає:
Чарівним співом вітру в очереті,
Духмяним різнотрав’ям у букеті
І квітами, що звичні до морозу.
Поезія осіння то не проза –
Вона як шепіт тихого туману,
Вона введе в спокусу та оману
Та зачаклує тихими піснями.
А потім обдарує нас перснями,
Які кувало сонце з літом разом,
Слухняно довіряючи наказам
Цариці осені…
Вона така вразлива…
Не закохатись в осінь неможливо…
