Липень

Спекотний липень, тільки відчуваю,

Як натяк, десь осінній холодок.

Яскраве сонце, спалах небокраю…

Та вже тихенько лист летить з гілок…

 

Він ще не жовтий, та сухий як попіл,

Як посивілі наші почуття…

Як по ночах важкий-тяжкий неспокій,

Летить той лист уже у забуття.

 

Дощем холодним змиє тихо вранці

Липневий слід обіймів тих палких…

Вино червоне в недопитій склянці…

Оману слів, та наш солодкий гріх…