Слов’янський коловрат.

Котилося коло по колу навколо. І коло гукало всіх друзів до столу.

Теплом частувало, світило навколо, а вранці все знову по колу у кола.

Я колу гукнув: - Зачекай-но, зажди! А коло не хоче: - Немає коли!

 

Вночи я прокинувся – темно навколо. І посмішка кругла у срібного кола.

Кружляє навколо в зірках білий світ, а в темряві неба кружля білий кит.

Йому я гукнув: - Зачекай-но, зажди! А коло не хоче: - Немає коли!

 

То жовте то срібне кружля дивне коло, коли вже квадрате все стане навколо?

Як коло живе без кутів день та ніч? У кола все кругле - і ліжко і піч.

Я колу гукнув: - Давай зробим кути! А коло не хоче: - Немає коли!

 

Коли ми на колі млинці напечемо – кути всі обабіч, а кола окремо.

Де в кола у колі знайдемо кути? Як в коло часів коловрата зайти?

Я колу гукнув: - Як до тебе зайти? А коло не хоче: - Немає коли!

 

Коли вже у кола відпустка почнеться, і коло з відпустки до нас повернеться?

Вночі кольорові у небі дірки. І колом кружляють навколо зірки.

Я колу гукнув: - Зачекай, повернись! А коло не хоче: - Ну може колись!

 

12.08.2017=GoldKing=