словник і храм
збудую тобі храм із фантика і запальнички,
додавши іграшок й обгорток з-під "лав із";
поллю гіркими сльо́зами,що через наші стички
в мене завжди стікають по обличчю вниз.
до них додам одну-дві сигарети,
щоб пам'ятати кожен вечір не удвох.
ти-найбажанніший з усіх людей планети
бодай для мене. я пам'ятатиму останній сумний вздох.
складу словник з твоїх найкращих перлів,
віддам в редакцію до "дядь" і "тьоть",
які там ночі напролет сидять,читаючи аль-денте ще шедеври
і щось неспішно собі пишуть у блокнот.
я так чекатиму,коли ті скажуть: "В друк!".
але словник... він існуватиме в одному екземплярі.
лише для тебе,мій найкращий друг.
прочти його,коли ми будем старі...
