По вулиці рипів велосипед...

По вулиці рипів велосипед,

Крутилися незмащені колеса,

Серпневий день писав про літо п’єсу,

І десь клаксон збивався на фальцет.

В кав’ярні чаєм тішилась нудьга,

Облизувала ложечку залізну,

І слухала як поруч ходить пісня,

Красива, але трішечки гірка.

Я ту нудьгу маленькою ще знав.

Сів поруч, намагався щось наплести,

Та завітала заспана сієста

Й додому потягнула за рукав.