Поміж сонячних ранків....

Поміж сонячних ранків, і сірих дощів.

Серед радощів, а може смутку.

Ти для мене залиш, хоч один з своїх снів.

Щоб я ним заповнила пустку.

Ту пустелю, де тихо, нічого нема.

Ні дзвінків, ні розмов, тільки тиша.

Де так тяжко й повільно, і я з цим сама.

Там де відчай стає все густіший.

Де туга пов'язала на душу вузли.

А серце не здатне вже дихать.

Там де сонячні думки сніги замели.

Де не хочу ні йти, і не їхать.

Лиш один тільки сон рятує мене.

В нім є ми, в нім не бачу я тиші.

Ти згадаєш про нас, і смуток мине.

Я кохаю, і я не залишу.

Отзывы

Дуже щирі почуття, несподівані образи...

Дякую за добрі слова І до речі, мені дуже сподобались ваші вірші.

Дуже дякую.