І знову я до тебе...

І знову я до тебе про кохання.

Про те, що бачу світ без зайвих мрій.

Я в котрий раз напИшу щє одне зізнання.

-Життя не знаю вже без тебе, любий мій.

Я бачу світ ясний, а в нім тебе, коханий.

Таким як є люблю, таким, як є...

Ти може Богом, може долей мені дАний.

Та хто б не дав, то щястя, що ти поряд є.

Мені зірок не треба, тільки б очі...

Твої ласкаво глЯділи на мене

Щоб поряд в сон могла поринути щоночі.

Та чути серце твОє біля себе.

І знову я до тебе про кохання...

Відчуй мене, ти ж бачиш, - я люблю.

І щє одне, можливо тисячне зізнання,

А скільки тисяч щє тобі зроблю.