винна...

Ти віриш, що надія - ВЖЕ подія,

і я давно боюся цих подій,

і ранок мій, що обрієм жевріє,

написаний іще лиш по воді?..

Не вір як раз тепер, коли я знову

закохана у свій непевний день...

так втомлена, що впевнено готова

перетворитись з бранки на мішень.

Я - винна...

за журавлик паперовий,

скалічений буденності гіллям.

 

Мій влучний, чистий янголе любові,

прости мені...

Прости мене...

Стріляй...