Не знаю, може Ви й щасливі

Жиго Александр

Не знаю, може Ви й щасливі

Не знаю, може Ви й щасливі

В своїй буденності, проте

Із Вами сняться сни цнотливі,

В яких мій сніг – і той цвіте.

І небо там таке глибоке,

Що будьте певні повсякчас:

Я не порушу звичний спокій,

Який щодня цілує Вас.