Нарешті безвіз
А в Украине День Европы,
И праздник навостренных лыж,
Ведь завтра можно делать ноги
И дергать прямо на Париж.
От тільки треба мати гроші,
І тільки 90 днів
Ти витрачай їх, де захочеш,
Але скоріше уві сні.
Бо Україна - це Європа,
Але не зовсім то є так,
Бо в Україні повна *опа,
А нам би щастя надурняк.
Це наша спільна перемога,
Але і досі йде війна,
Проте тепер ми маєм змогу
Зібратись та поїхать на..
За біометрикою черги,
Всім швидко треба паспорта,
Готується піти на експорт
Майбутніх біженців орда.
А перші в черзі патріоти,
Що глотки за вітчизну рвуть,
А як відкриються кордони,
Як миші, перші побіжуть.
У всіх вже плани на відпустки,
Поїдуть прорубать вікно,
А хтось помчить рубать капустку,
Бо наша зарплатня гівно.
А може чомусь навчимося,
Наприклад, не кидать сміття.
Бо ми не бачили ще й досі
Цивілізоване життя.
Поїду й я шукати долі,
Свою країну полишу,
І політичного притулку
Я заразом десь попрошу.
Щоб більш не чути обіцянок,
Не бачить політичне дно,
Зустріти десь у Римі ранок,
А вечір провести в Грено.
То ж надягну я вишиванку,
Волосся заплету в косу,
Та українськую культуру
Крізь всю Європу пронесу.
