Издать сборник стиховИздать сборник стихов

Не весела хода життя...

Не весела хода життя...

Аудиозапись

Исполняет Н. Кузьмич - Жогло
 
Не весела хода життя
І літа наші каяття...
Зупинились біля ріки,
Вдруге в воду нам не війти...
 
Не знайти, що гнітить, пече,
Чому серцю так боляче,
Де рясніла колись ковила,
Нині там лиш полинь-трава...
 
Річка стала лише струмок,
А царівна моїх думок
Вишивала мені рушники
Та даремно просив руки
 
Пішла з іншим вже під вінець
І з'єднав їх сам пан-отець,
В храмі божім клялися навіки
Та змарніли життя, роки...
 
Не таланить давно їм вдвох,
Не таку давав долю Бог,
Не почує і не прийде,
Те що було вже не буде...
 
 
П.В.М. 5.09.2016г.
Отзывы
В одну воду знов не увійти, Як не йти до струмкої води. Серцю боляче, плачить, пече, Але марні надії на те, Що загоїться рана стара, Бо час вчить нас, та сенсу нема. Не повернишь кохоння своє. Якщо зрадив - воно не твоє. Не поверниш минулу любов, Хоч гукай її знову і знов. Лише пам'ять залишиться там- Сподіватись на неї не вам.
Була чиста, тече мутна Вода бистра, прийшла Весна, Покохалися біля ріки, Та відтоді пройшли роки... Берег рідний вже не крутий, Сивий волос вже не густий, Не цілую твої вуста, Написала лише листа... Ой коханий мене забудь, Нічку дивну не повернуть, В селі доля моя пуста Тут зів'яне моя краса Ти до болю простий юнак, А живуть вже давно не так, Маєш тільки свої вірші, Більш нічого окрім душі... У селі всі прожив літа, Жінці пестив її вуста, Ощасливив Всевишній Бог, Дарував діточок нам двох, Кожний ранок молюсь за всіх І пробачив коханій гріх, Доля наша у нас в руках Та як річка буває шлях... То плутає, то десь біжить То вирує уже за мить, Омиває чужі береги, Комусь може і до снаги...
Скільки болю в ваших словах! Серце б'єтья, неначе птах, Коли поранені крила... Але порадить знесила. В мене тільки є співчуття Та надія на майбуття, Що колись настане той час Прийде щастя в хату й до вас.
Маю щастя та ще й яке І кохання моє палке, Дар від бога і від Землі, Добрі люди в моїм селі. Правда горе прийшло у край, Хто виною то не питай, Все одно буде ще війна, Править балом сам сатана... Маю Віру, що й це мине, Буде Щастя для всіх одне, Мир і спокій настане знов, Все долає людська Любов!
Горе, на жаль, у нас з вами одне. Вірю, нещастя це скоро мине, Вже остогидло, що льється кров. І подолає все лише любов