Щось вечір шепоче...

Щось вечір шепоче...
Щось вечір шепоче...
Не чую я. Бачу!
Дивлюсь в твої очі,-
В озера, неначе...
Шепоче той вечір
Про наше з тобою.
Ще й, холод на плечі
Німою журбою.
Неначе дурію!
Аж стукає в скроні!
Мені б, у долоні
Тебе... Дай,- зігрію...