Сонет небокраю

О, милий мій, блакитний небокраю,

Як хочу я зробить до тебе крок,

Дивлюсь на тебе і в думках кохаю,

Наспіви вітру, блиск твоїх зірок.

 

До тебе в мріях лину, підіймаюсь,

І задихаюсь подихом п`янким,

Між землею й тобою розриваюсь,

Бо ти здаєшся маривом легким.

 

О, Боже мій, якщоб я мала крила,

Я б небокрай в душі свойї відкрила,

Але ж ти нездійсниш моє прохання,

 

Щоб розум вічно жаль і біль з`їдав,

Мій Боже, мабуть в наказання,

Ти крила тільки мріям моїм дав.