Після дощу

Залиш назавжди в таємниці слова,

Безмежну тугу й жалю досхочу.

Я відпущу тебе, а ти вертайся знову,

Під пісню першого весняного дощу.

 

Вертайсь назад, бери весну з собою,

Травневий цвіт в долонях принеси.

Колись ти вернешся під шум прибою,

Й своїм теплом напитися даси.

 

Пройдеш по вулицям крізь тиш околиць,

Торкнешся сну глибокого мого.

Крізь сон почуєш ти, як серце молить,

Відлигу вийти з укриття свого.