Після дощу
Залиш назавжди в таємниці слова,
Безмежну тугу й жалю досхочу.
Я відпущу тебе, а ти вертайся знову,
Під пісню першого весняного дощу.
Вертайсь назад, бери весну з собою,
Травневий цвіт в долонях принеси.
Колись ти вернешся під шум прибою,
Й своїм теплом напитися даси.
Пройдеш по вулицям крізь тиш околиць,
Торкнешся сну глибокого мого.
Крізь сон почуєш ти, як серце молить,
Відлигу вийти з укриття свого.
