А мені здавалось...

А мені здавалось - ще далеко осінь,

Молодо так серце билося моє,

І тепла та ласки душа прагне-просить,

Та життєва осінь усе ж настає.

 

Золотом вкриває землю лист кленовий

І бабине літо сяє-виграє,

Вплело воно стрічку срібну в коси довгі,

У вирій зібралось літечко моє.

 

Літа молодії перейшли до діток,

Юності вітрила до внучат пливуть.

Сонечко любові!Ти яскраво світиш,

Зігріти серденько моє не забудь.

 

2016 р.