В. Шекспір. Сонет 5

В. Шекспір. Сонет 5

 

У праці, з якістю, не поспішай,

Чарівність не живе у випадковім...

Поглянь на невгамовний в серці рай -

Краса у ньому й радість гонорові.

 

Крізь вже виблискує сама зима,

Лякаючи барвистістю живого...

Скують морози люті? Кат їх зна...

Та сніг все ж занесе, лишень, будь кого.

 

Тепло не збереже твоє чоло.

Прекрасного у склі не бачать люди.

Та життєздатність не зника, як тло

Від почуттів незнаної "застуди".

 

Любов принади кольорів несе,

Чаклунство, де прекрасне в світі... все.