Задощило…

Задощило… І, - пожовкло листя…

Ніби вчора, ще було – зелене.

Чи то я на осінь задивився,

Чи то осінь дивиться на мене...

Задощило... Надовго? - Хто знає...

Мілким дробом дощ у дах лопоче,

Вітер листя із дерев зриває.

Задощило... Аж в душі хлюпоче!

Задощило.... У свинцевій висі

Журавлина пісня серце крає!

Чи то я на осінь задивився,

Чи то осінь в мене зазирає...