Криниця
(один из немногих моих стихов на украинском языке)
Стоїть криниця край кривої хати,
Пішла водичка, наче ці літа!
Колись відерце діставала мати
З водою, що в дитинство поверта!
Моє дитинство — спогадів криниця,
Де соловей співав зрання-зрання.
І до цих пір мені ночами сниться
Все те, що я навіки перейняв!
Криниченько, ти сто віків поїла
Батьків, дідів та прадідів моїх!
Скажи мені, звідкіль в тобі та сила,
Що я, нарешті, в перший раз відкрив?
18.10.10
