Криниця

(один из немногих моих стихов на украинском языке)

 

Стоїть криниця край кривої хати,

Пішла водичка, наче ці літа!

Колись відерце діставала мати

З водою, що в дитинство поверта!

 

Моє дитинство — спогадів криниця,

Де соловей співав зрання-зрання.

І до цих пір мені ночами сниться

Все те, що я навіки перейняв!

 

Криниченько, ти сто віків поїла

Батьків, дідів та прадідів моїх!

Скажи мені, звідкіль в тобі та сила,

Що я, нарешті, в перший раз відкрив?

 

18.10.10