У чарах...
Крокує кохання життям,
А звідки та стелить дорога?
Мабуть, при знайомстві з буттям
Початок її йде від Бога
Чарує палким почуттям
Незгасне квітуче величне,
Солодким земним відчуттям
Буденне прикрашує, звичне
Керує магічно в думках
Потоком стрімким та шаленим,
З джерельним дзюрчанням в струмках
Клекоче зігрівом затьменним
Панує у вирі людськім,
Як та різнобарвна веселка
Та грає у серці людськім,
З душевністю сил закапелка
Світ променем б’є до нестям
У плесці любові сосуду,
Несказним таємним суттям,
Де ласка без хитрощів бруду
Захоплює мрій здобуттям,
З витанням відчутним у хмарах,
Щасливим всіх літ майбуттям,
Трояндовим квітом у чарах
Зі святістю сам Валентин
Вінчає кохання сьогодні,
Вплітаючи зим серпантин
У дар цей небесний Господній
12.02.2017р.
