Дивлюсь я не тебе

Дивлюсь я на тебе та й серце тепліє.
І час завмирає, всім шепче: "Мовчи".
Ти дивишся так наче все розуміє
Твій погляд чарівний, як зорі вночі.

Неначе мудрішу за тебе не знаю.
Тобі відкривається геть цілий світ.
А я наче хлопчик, щось в полі шукаю.
Якому віддали чийсь тяжкий ґніт.

До болі по колу блукаю роками.
І кожного дня я на небо дивлюсь.
Тебе б там побачити поміж зорями.
Тоді на шляху нізащо не спинюсь.

Дивлюсь я на тебе і страху не має.
Зникають турботи усі в доброті.
А серце гучніше за все промовляє:
«Цей погляд забути не зможу в житті!»