У зеленому гаї

У зеленому тихому гаї, Де панує лиш Божа краса, На могилі хреста старого Кожний ранок вмиває роса
  Тут гранітних нема монументів І гвоздики ніхто не приносить Лиш верба скорботно схилившись В плеса чистого тиші просить
  Не газетний а справжній герой Тут знайшов свій останній спочинок Він в словах не злітав над юрбою Боготворячи кожен свій вчинок
  В ту чудову весняну днину Він підстреленим птахом упав А в очах голубіла ще юність І вогонь наснаги палав
  І у погляді тому востаннє Промайнула біленька хата Перше юне і чисте кохання І голубка сивенька - мати
  Лиш єдине бажання - жити І єдиная втіха - воля Та один лише вибір - померти За Вкраїну дала йому доля
  У зеленому тихому гаї Над могилою ворон кружляє А матуся з надією в серці Сина-сокола жде, виглядає...