Задощило…
Задощило… І, - пожовкло листя…
Ніби вчора, ще було – зелене.
Чи то я на осінь задивився,
Чи то осінь дивиться на мене...
Задощило... Надовго? - Хто знає...
Мілким дробом дощ у дах лопоче,
Вітер листя із дерев зриває.
Задощило... Аж в душі хлюпоче!
Задощило.... У свинцевій висі
Журавлина пісня серце крає!
Чи то я на осінь задивився,
Чи то осінь в мене зазирає...