Ми знов на колінах...
Ми знов на колінах...
Керує – хто нами?
Кому, Україно,
Ти платиш синами?
Вже – «мали, що мали»...
Тепер, - аж нічого!
Усіх вже дістала
В нікуди дорога...
Брехня – остогидла,
Як сало без хліба.
І близько не видно
Того, хто щось зміг би...
Ділю я і множу...
Одне запитання:
Чому ми, - останні,
За що – кара Божа?..
