Комусь...

Комусь...
Комусь життя, мов пекло... Хтось – жирує!
Під настрій, - кине кусень хліба з сіллю...
Ще, потім, у щоденнику свавілля
Цинічно ту історію змалює.
Стражденний і знедолений наш люд...
Брехнею – ситий! Правдою – голодний!
Де ж та рука, що вирве нас з безодні,
Де ж, - Божий Суд?!!