Сховай мене від світу

Поки скрегоче стрілка часова

(для неї люди що? якісь комашки)

Сховай мене від світу у слова,

Яких тобі сказати дуже важко.

Хоч сперечайся, аж до хрипоти,

У правоті упевнена, завзято,

Врятуй мене від злої німоти,

Яка без язика, але зубата.

Постав, немов на розстріл, до стіни,

Не залишай в мовчазній трясовині,

Мерщій у вічність тишу віджени,

Нехай вона у вічності тій згине.

Нехай розтане пустка льодова,

Нехай мене відпустить, ще живого,

Сховай мене від світу у слова,

Бо не вартує він без них нічого.