Зорі – рани небесні наскрізні

Зорі – рани небесні наскрізні,

Тоне рік у своїй високосності,

Ми з тобою у вимірах різних,

Я – в дитинстві, а ти – у дорослості.

Тане голос у пам’яті срібний,

Вічна думка тупцює сновидою:

Я – наївний. Такі теж потрібні,

Та для кого і чого – не відаю.

Може, в задумі щось дивне малось,

Мало хто розумів сили вищі.

Я уже не цікавий. Так сталось.

І ніхто не розкаже, навіщо…

Отзывы

Элис15.12.2016

На жаль, нам не відкривають цієї тайни - навіщо ми...

На жаль...

Элис15.12.2016

але ми можемо самі собі придумати))

Так ось сиджу, придумую...

Элис15.12.2016

А, он воно що! ))

Ну, є така "хвороба"...