Я тебе придумаю

Поки є життя у світі древнім,

Джерельця добра і море лих,

Я тебе придумаю. Напевне

І немає на Землі таких.

В осені сумній, жовто-гарячій,

У зимі, холодній та пустій,

Дам тобі усе, чого не бачив

Навколо в реальності отій.

Розпочну омріяну розмову,

Вітер це до тебе донесе,

Ти мене почуєш й скажеш знову,

Що тобі я зайвий, от і все.