Цей лист

Не бійся ти сісти за стіл
Покласти там аркуш паперу,
Пустий й білосніжний як сніг
Відкривши словами ту еру,
Що душу твою так тривожить
Що змушує битися серце
Відкрийся- тобі се поможе
Це буде лиш твоє люстерце.
Відіб'ється в ньому все те,
Що страхом ховалось всередині
І гучно про все, що німе
Словами ти скажеш на зведені.
Сідай і не думай, що важко
Цей лист, то є твоя душа
По ньому пройдися ти пташкою
Небесну блакить прикраша.