Диявольська троянда

Він любив, обіцяв бути з нею,

А вона з ним проводила час.

І не іншій в думках був із нею

Насміхалась над ним кожен раз.

 

Він показував зорі на небі,

Їй ввижались лиш цятки пусті.

Він любив, та цього їй не треба

І не треба слова їй усі.

 

Час настав і вона не жаліла

Розвернулась і просто пішла.

Так, як він, жить вона не уміла.

Не потрібне із ним їй життя.